11.12.15

Час летить...

Побачив сьогодні вранці друга дитинства. Постояли. Поговорили. І я вкотре зрозумів: як же летить час! У дев’яностих здавалося, що все життя - попереду. Зараз, коли мені вже тридцять шість, я усвідомлюю, що є речі, які вже просто не встигну зробити.

Все яснішою стає істина: не відкладай на завтра нічого. Надумав щось - просто зараз бери і втілюй. Хочеш кудись поїхати - їдь. Є бажання написати книгу - сідай і пиши. Плануєш зайнятися спортом - не плануй, починай займатися. Любиш когось - скажи одразу, як тільки це зрозумів.

Не треба весь час думати, що все ще попереду. Багато чого з роками лишається за спиною. І туди не повернешся, як не хотілось би.

Немає коментарів:

Дописати коментар