14.06.17

Не люблю

Хоча «не люблю» - це м’яко сказано. Мене неймовірно бісять люди, які намагаються нав’язати свої погляди іншим.

Патріот (хоча тут більше підходить «ура-патріот»)? Спиш, накрившись національним прапором? Двері в хату пофарбовані у жовтоблакитний колір, а гімн України співаєш перед сніданком, обідом і вечерею? Навіщо ти хочеш, щоб і я так робив?

Не п’єш? На святах перед тобою - безалкогольне пиво, а настільна книга - «Про шкоду алкоголю»? Ну і молодець. Але не агітуй мене за здоровий спосіб життя.

Бухаєш? Ранок починається не з кави, а зі ста грамів? Хоч ужрись, але не говори мені, коли мені не хочеться пити: «Та давай бахнемо трошки, що тобі від цього буде?» І не вмовляй.

Віриш у Ісуса Христа чи Великого Духа Маніту? Вір. А зі своєю вірою я розберуся сам.

Ну і так далі. Список можна продовжувати і продовжувати. 

Немає коментарів:

Дописати коментар