Істини, які я зрозумів у 40

Банальні речі усвідомлюються найтяжче. Але у 40 років таки дійшло.

1. Не варто думати, що все попереду. Багато чого вже ніколи не буде.

2. Плавно випливає з першого пункту. Не треба розмінювати життя на дрібниці: на не значущі проекти, недобрих людей, погану їжу, дешеве бухло, тупі фільми. Кожна мить, що спливла, - вже у Долині вічного полювання, її не повернеш і не проживеш заново.

3. Лапи болять, хвіст відвалюється. Про здоров’я, як не крути, варто хоча б іноді думати. Я от два зуби, надщерблених ще років 15 тому, на міст замінив.



4.  Сім’я - дуже важливо. Тримати слово - дуже важливо. Намагатися бути людиною в усіх ситуаціях - дуже важливо. Відповідати за тих, хто тобі вірить, - дуже важливо. Друзі - дуже важливо. (Я казав, що банально буде.)

5. Можна жити і не бухати. Найдивніший для мене пункт. Але, виявляється, можна.

6. «Бояться - глупо».

7. Рано чи пізно я помру. Мама помре. Лєра. Діти. Рем. Усі помруть. Це (знову ж таки) автоматично означає, що треба спішити жити.

8. Головне - отримувати кайф. Просто у кожного свій спосіб. Комусь приносять щастя гроші, комусь - кохання, комусь - подорожі чи ще щось. Я свій рецепт теж знаю.

9. Позитивно мислити й активно жити. Принаймні так веселіше.

10. А десятої істини немає. Я ж нічого не придумую, просто записую, що в голову приходить. Можливо, ще повернуся до цього списку.