Про важливість емоцій

Я ніколи не зможу логічно пояснити, чому мені подобається, наприклад, Metallica, - просто «заходить».

Чому одних людей я люблю, дружу з ними, спілкуюся, а інших намагаюся оминати? Бо перші «зайшли», а другі - ні.

Я дуже хочу, щоб тексти, які публікуватимуться на «Дай руку», «заходили» якомога більшій кількості читачів. Щоб чіпляли за живе, змушували співпереживати, викликали емоції. Щоб через них плакали і сміялися, перечитували їх і ділилися ними.

Це складно, довго, через не можу, не хочу і не буду. (Іноді, справедливості заради, - легко.)

Але лише так. Набридло бути відстороненим і об’єктивним.