Про що я
Восени минулого року думки, які перед тим роїлися в голові кілька місяців, почали складатися в щось на кшталт нового медіа-проекту. Надихнувшись прикладом російського видання «Такие дела» (і, зокрема, листуванням з заступником головного редактора Володимиром Шведовим), втомившись від потоку новин (інформаційне вигоряння - то взагалі окрема тема), задовбавшись від політики й політиканства (а в нашій країні ці два поняття складно розрізнити), я захотів робити ЗМІ, що приносив би користь і задоволення читачам. Передбачалося, що головною фішкою інтернет-видання «Дай руку» стане збір коштів для благодійних організацій (БО).
Принцип простий. Ми пишемо статтю про людей, якими опікуються благодійники (наприклад, «Коля мріяв стрибнути з парашутом, побувати у Парижі. Нині – і назавжди – він прикутий до ліжка»). Наприкінці матеріалу розміщуємо реквізити цієї БО і просимо грошей для неї. Далі вже самі благодійники вирішують, куди кошти витрачати.
3 лютого 2020 року ми - я, Льоша Гора і Тоня Олексієнко - офіційно зареєстрували благодійний фонд «Дай руку». Його основна задача - збір коштів для функціонування згаданого однойменного інтернет-видання. (Якщо хтось думає, що якісна журналістика в Україні - дешева справа, хай так думає і далі.) Купили домен dayruku.com. І - зупинилися.
Хто винен і що робити
Можна згадати коронавірус і карантин, можна ще багато чого приплести. Але винен у зупинці лише я, бо припустився двох дуже серйозних помилок.
По-перше, я почав публічно просити грошей на старт видання, не продемонструвавши спочатку людям, як це виглядає. Лише загальні фрази - пишемо історії, збираємо кошти, не беремо відсоток тощо. Алгоритм мав би бути протилежним: спочатку - запуск своїми силами, регулярний вихід матеріалів протягом якогось часу, потім - донати.
По-друге, з-поміж трьох засновників пишучих двоє - я і Льоша. Забезпечити вдвох функціонування всеукраїнського мас-медіа, де буде не менше однієї нової статті на день, - нереально. Шукав же я людей не надто інтенсивно. Чому? Та фіг мене зна, чесно кажучи. Відсутність вільного часу - то, звісно, хороша відмазка, але в моєму випадку вона не проходить.
То що ж робити? Відмовитись від ідеї (читай: «мрії»)?
Ні! Я глибоко переконаний, що люди, які, зіткнувшись з труднощами чи наробивши помилок, відмовляються від своїх мрій, потрапляють зрештою в пекло. У моєму випадку це буде великий казан з кип’ятком. Чорти підкладатимуть у вогнище старі газети і кожні п’ять хвилин приноситимуть новини на редагування.
То що ж усе-таки робити
Пробувати запускатися. Зараз коротко викладу тут концепцію. Кому сподобається ідея - не соромтесь, маякуйте мені особисто.
Про що писатимемо?
- історії людей, які зіткнулися зі складними проблемами і яким допомагають благодійники;
- репортажі та нариси про цікаві місця, ініціативи тощо (не можна лише про відчай, смерть і хвороби - це занадто тяжко як для журналістів, так і для читачів. Тому «розбавлятимемо»);
- інтерв’ю з цікавими особистостями;
- новини на соціальну тематику;
- авторські колонки.
Чого ніколи не буде на сайті?
- політики;
- «джинси»;
- криміналу заради криміналу. Якісь цікаві розповіді про злочини і злочинців публікуватимемо, напевно.
Власне, завдання нового ЗМІ не важко сформулювати. Їх два: збір коштів для благодійних організацій та розповіді про те, що справді має значення, - людські почуття, важливі соціальні ініціативи, знакові місця тощо.
Хто може долучитися
Ви підходите як автор, якщо:
- вважаєте, що журналістика - це не лише політика й поливання лайном на виборах і поміж ними;
- вмієте складати слова у речення, а речення - в осмислені й читабельні тексти;
- готові працювати на перших порах (важко сказати, скільки саме) на волонтерських засадах.
Можна допомогти фінансово. Однак, пам’ятаючи про свою помилку, я не прошу зараз грошей. Це все буде пізніше.
Способи зв’язку зі мною
Електронна пошта: dayruku2020@gmail.com.
Facebook: https://www.facebook.com/andrij.lisenko.
Telegram: https://t.me/lysenko_cbn.
Телефон, Viber: (050) 959-84-57.
Я готовий до спілкування про «Дай руку» будь-коли.
Давайте створимо медіа мрії разом! За умови, звісно, що такий ЗМІ - і ваша мрія теж.
Немає коментарів:
Дописати коментар