Що робиться?

Двадцятирічні дівчатка постять життєві мудрості про родину, стосунки тощо.

Люди публікують оголошення про курси з копірайтингу, припускаючись орфографічних та інших помилок. «Я научу Вас писати тексти які продаватимуть Ваші товари». Фу!

Семінари з журналістики проводять «писаки», які трьох слів зв’язати не можуть. Не буду прізвища називати. Але не так давно прочитав опус одного з «викладачів». Я б його на роботу не взяв. (Мабуть, і не беруть, тому він майже нічого не пише, лише вчить писати.)

Поради, як розбагатіти, дає чувак, що їздить на «Ланосі». І хай би це була просто невибагливість. Але телефон у нього - в кредит, а «масштабний бізнес» (бізнесмен хоче передати свої знання й досвід іншим, от же ж молодець!) - лише в уяві.

Про «експертів» з ковіду я взагалі мовчу. Їх - море.

Навіщо лізти туди, в чому не розбираєшся? Щоб заробити бабла? Ну так не все ж грошима вимірюється, є й інші критерії. Випендритися? Це можна, лише якщо аудиторія не розбирається у предметі від слова «взагалі».

А так просто смішно.