Планую поновити розсилку. Ось такий лист пішов сьогодні підписникам

Привіт!

Це шеф-редактор CBN Андрій Лисенко. Востаннє я відправляв вам листа у неділю, 20 лютого. З самого ранку в четвер, 24-го, самі знаєте, що сталося.

Місяць і тиждень ми живемо в нових умовах. Місяць і тиждень ненависті, болі, страху — і любові до тих, хто поруч з нами. Місяць і тиждень новин, текстів, світлин і відеосюжетів про війну, розбиті міста, гуманітарні коридори, які періодично обстрілюють росіяни.

Писали, звісно, й ми. Ось найважливіші тексти, які за цей час вийшли на CBN.

→ з першого дня ми вели хроніку того, що відбувається. 4 березня вийшла остання стаття з цієї серії, там же, у статті, є посилання на вісім попередніх. Якраз у ніч на четверте окупанти розважалися стрільбою з танків по атомній електростанції в Енергодарі;

→ Президент Володимир Зеленський у переддень восьмого березня зробив своєрідний «подарунок» Марії Чорній (пам’ятаєте ще її?) Увечері сьомого одним указом він звільнив її з посади голови Кіровоградської облдержадміністрації, іншим – призначив на це місце міського голову Кропивницького Андрія Райковича. Про причини такого рішення в указах не сказано. Рокіровка стала третьою в Україні – перед цим Зеленський змінив керівників Одеської та Черкаської областей;

→ до Кропивницького евакуювали 128 дітей-сиріт з притулку в Миколаєві. Ми передрукували текст, автор якого - безпосередній учасник подій, до війни — інвестор і підприємець, бізнес-експерт Дмитро Томчук;

→ 22 березня ми попросили кропивничанина Андрія Бондаря перекласти з англійської статтю міжнародної інформаційної агенції Associated Press. Двоє журналістів агенції провели у Маріуполі 20 днів, починаючи з 24 лютого. Їхня розповідь, світлини і відео, - це нічим не прикрита правда про те, що там натворила росія;

→ ось іще про Маріуполь — уже авторства журналістки CBN Маші Матюнькіної. Її співбесідниця розповіла, як вдалося вирватися з міста;

→ сьогодні опублікували роз’яснення для тих, хто вже виїхав чи планує врятуватися від війни за кордоном. Якщо конкретніше, текст стосується головних відмінностей у правових статусах тих, хто шукає тимчасовий захист, і тих, хто хоче офіційно називатися біженцями.

Протягом війни наш телеграм-канал майже перетворився на окремий ЗМІ. Вести його як новинний — тобто повідомляти у режимі онлайн про все, що відбувається, - ми не маємо змоги через брак людей. Тому публікуємо там усілякі речі, які «заходять» у першу чергу мені. Такий собі підхід до об’єктивності, але якраз на неї я і не претендую. Починати (і приєднатися, якщо захочете) можна за посиланням: https://t.me/cbnua

Що буде далі? Планую поновити цю розсилку, знову зробити її регулярною. Але не впевнений, що це комусь потрібно. Якщо помиляюся, напишіть на andriy.lysenko@gmail.com чи просто надішліть відповідь на цього листа.

А, і останнє. Якщо все-таки наша епістолярна історія продовжиться, то листи від мене приходитимуть трохи пізніше, ніж до війни: щонеділі о 19:00 (крім цієї неділі, 3 квітня, бо все, що хотів, сказав щойно).

До зустрічі?

P. S. Щоб підписатися на розсилку, достатньо надіслати мені свою електронну пошту. Можна в коментарях під цим дописом, можна на andriy.lysenko@gmail.com.